Ненажерливі херсонські чиновники й депутати від жадоби вже просто з глузду з’їхали
Такого історія України, а можливо й світова історія, ще не знали — днями депутатами облради проголосовано перший в Україна комерційний, тобто комунальний храм…
Єто «Стадион «Кристалл»
Патологічна жадібність вже перетворила херсонських мерів, депутатів, чиновників та деяких правоохоронців на чи то удавів, що мають тільки шлунок та пащу, чи то одноклітинних гідр. В їхньому лексиконі є лише два основних речення: «А де мої бабки» та «О, баба, хто послєдній». Все, отим і вичерпується коло їхніх інтересів.
Отож досі не можуть заспокоїтись і не зганьбити себе винищенням головного пам’ятника історії та архітектури Херсона – монумента Слави біля колишнього Вічного вогню. Його вже доведено до стану смітника, цілеспрямовано, багато років не ремонтували навіть косметично, аби потім сказати –бачте, нічого не зробиш, требі зносити.
Про такі архаїзми та анахронізми, як пам’ять поколінь, мораль, совість, честь тут вже ніхто й не пам’ятає. Скільки не намагався, аби прокинулася совість тих чиновників і депутатів, але бачу тільки вирячені очі, що взагалі нічого не розуміють, і чую одне й те ж: «Та то все пойнятно, а бабки наші дє?» Тоді я й зрозумів, що нам всім вже точно жаба цицьки дала.
Вже як тільки не намагалися зруйнувати і саму бібліотеку, і пам’ятник, і сходи, і колону з «бабою». Нажаль, тут вже треба «зливати воду», бо мешканці Херсона навіть з «бидла» перетворилися на просто біомасу, й не здатні не тільки на спротив, а взагалі, в принципі не спроможні щось розуміти. То я вже й не сумніваюся – монумент таки зруйнують.
Спочатку хтіли на місці технологічного охолоджувального басейну, що біля поки шо бібліотеки Гончара, дозволити нібито комерційний басейн, що як шорти в «Бриллиантовой руке», «плавно превращаются» спочатку в першу багатоповерхівку, потім в другу, третю, четверту, п’яту, шосту, і так далі, поки не буде забудовано всього парку.
Тепер депутати облради на чолі з головою вже проголосували за створення там першого в країні комерційного, тобто комунального храму. Причому вже не стидаються декларувати в ньому, як один з основних видів, комерційну діяльність. Але то вже зась, як кажуть ті московити, «снявши голову, по волосам не плачут».
Щось подібне ми вже бачили в сквері, в 20 метрах біля залізничного вокзалу. Спочатку декларувалася культова споруда, потім спортивний комплекс, потім фаст — фуд, а вийшла як завжди заправка. Тож і тут того нещасного монумента таки буде знесено, йому буде така ж доля, як і «Товаришу», і «Театральному скверу», тощо…
Алей й то ще не все, тії «добрі самаритяни» повернулися таки до своєї головної мрії – нанівець забудувати торгівельно – розважальними комплексами й багатоповерхівками і колишній стадіон «Кристал» (для початку три), і колишній стадіон «Спартак» (два), і «Фаворит – Юг» — два, і колишній стадіон «Укрречфлота» — чртири, і «Машинку» — один, і ШШЦ на Леніна, 18 – дев’ятиповерховий розважальний комплекс, ну і так далі.
Початок є – Басейн «Золота рибка» вже не басейн, а багатоповерхівка, причому ніхто й не «кавкнув». стадіон «Невтяник» став гіпермаркетом «Новая линия». На черзі і колишній стадіон «Петровець», і «Старт» і багато чого ще…
Врятуй нас, Господи, й помилуй…
Володимир МАРУС
Трекбэк с Вашего сайта.